Шевченкіана Виноградівщини

Ньорба Федір

Безсмертному Тарасу

Шевченкіана Виноградівщини

Лісіцкі Михайло Юрійович

Розмова з Тарасом

Шевченкіана Виноградівщини

Копинець Карло Федорович

Кобзар

Тарас Шевченко

Шевченкіана Виноградівщини

 Вароді Василь

Тарасова неволя

Шевченкіана Виноградівщини

Погоріляк Юрій Юрійович

Малий Тарас

Тарасу Шевченку

Читаю Шевченка

Мати Шевченка

Т. Шевченко:

«У всякого своя доля

І свій шлях широкий»

Поетична шевченкіана Виноградівщини

Шуба Антон Михайлович

Присвячується 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Народився   25  липня  1933  року  в  селі  Сасово  Виноградівського  району  в  багатодітній  сім’ї. Навчався в Сасівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи працював  трактористом в колгоспш  «Україна», потім доля закинула його в одну із шахт Донецької області.

В 1959 році повернувся з Донеччини  працював педагог-організатором у загальноосвітній школі с.Пушкіне.У  1960 році переведений  в  Теківську восьмирічну  школу  вчителем  фізкультури  і  співів. Вступив в 1961 році в  Ужгородський державний університет на історичний факультет. З  1966  року по 1981 – працює заступником директора по навчально-виховній роботі Теківської восьмирічної  школи, з 1982 року- голова Теківської сільської ради. З  1987  року повертається працювати заступником  директора  по  навчально-виховній  роботі Теківської восьмирічної  школи, де і працював  до виходу на  пенсію. 

 На даний час є головою  первинної організації  ветеранів України с. Теково і с.Гудя.

Ювілейне двохсотріччя

Відзначає цього річчя

Наша Україна-ненька

Сина славного Шевченка.

Народивсь в селі Моринці

В чотирнадцятому році

В дев’ятнадцятім столітті

В неспокійний час  світі.

Поневолені народи

Вперто рвуться до свободи.

Рвуться збройними шляхами

І словесними думками.

Ріс тарас в тяжкій неволі,

Панської зазнав сваволі,

Із дитинства сиротою

Залишився із бідою

Важко сироті в неволі:

Пас Тарас ягнята в полі,

З пастушка іде в прислуги

«Козачком» до недолуги.

Ненависницька натура

Енгельгардта-самодура

Принесла Тарасу кривди

Й підштовхнула до свободи.

Змалку виявив бажання

До навчання й малювання.

Крадькома став малювати

Й перші віршики складати.

Переїзд до Петербурга

Здійснює й Тарас-прислуга

Тут і стався злам у долі-

Вихід кріпака з неволі.

Здібного до малювання

Направляють на навчання,

Щоб з художника-прислуги

Мати зиск з його услуги.

Панський намір не відбувся -

Лотерейний викуп збувся.

Звільнений іде з кріпацтва

В Академію мистецтва.

У кріпацькій ще неволі

Душу вилити у слові

Потяг мав непереборний,

Лиш на волі став поборний.

В Академії мистецтва

Поряд з працею малярства

Душу виливає в слово

Що лягло в рядки віршово.

Думи про тяжку неволю

Душу вразили до болю.

Закликав до непокори,

До сокири й недовіри.

За прожитий час в кріпацтві

Сам зазнав життя у рабстві.

Тож народним від природи,

Визнали його народи.

Полюбив ти Україну

Як син матір любить рідну.

Як тебе нам не любити –

Шлях до волі зміг розкрити.

Геніального поета

Знає вся земна планета.

З «Кобзаря» вірші вивчаєм

І пісні твої співаєм

У піснях живеш ти з нами

З мелодійними словами.

Душі наші ти чаруєш

І натхнення нам даруєш.

В кожнім домі ти віками

На портреті,що руками

Вишивають наші мами.

В серці вічно будеш з нами.

Славнозвісного Шевченка

Славить Україна-ненька,

Що став речником й пророком,

А «Кобзар» - для всіх уроком..