Творчість, як доля.

6 березня в читальній залі Виноградівської ЦРБ за участі студентів-практикантів Ужгородського коледжу культури і мистецтв відбувся  вечір-елегія “Я покохав її високою любов’ю…”

Дівчата: Каріна, Таня, Андріана,  Альбіна та бібліотекар дорослого абонементуІрина Криванич по-акторському майстерно «одягли на себе» роль коханих жінок Шевченка. Оксана Коваленко, Варвара Репніна, Ганна Закревська, Ганна Ускова, Катя Піунова, Марія Максимович, Лукерія Полусмак – ось вони, жінки, які  ввійшли в історію завдяки тому, що стали його музами, полонили його душу, надихнули на створення шедеврів! 

Учні Виноградівської гімназії мали можливість поглянути на Тараса Шевченка особливим поглядом – крізь призму  любові до жінок. Адже впізнали у поетові насамперед не Пророка, як ми звикли його називати, не Кобзаря, не генія… а звичайну людину, парубка, мужчину, який прагнув і вмів кохати.

Як найкраще  відтворила кохання Шевченка письменниця Антонія Цвід у своєму романі-трилогії  «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка».

Даний роман-перформанс в картинах і етюдах, єдине у своєму роді  видання в трьох книгах про життя й кохання Тараса Шевченка, яке об’єднує романи: «Возлюбленик муз і грацій», «І темнії ночі, і ласки дівочі» та «Як русалки місяць ловлять».

Саме про нього пішла мова на закінчення вечору. Світлана Кедик, зігравши роль бібліотекаря на заході, а в буденному житті втілюючи її як фах, не тільки репрезентувала тритомник Антонії Цвід, а й зачитала уривок несамовитого, натхненного кохання Шевченка, його короткого, але насиченого подіями життя.

Окрім інсценівки дівчата підготували книжкову виставку «Він Світоч наш і мова наша вічна». Вона додала ілюстрованого шарму та повела у намальовані образи коханих жінок  Шевченка.

Відрадно, що на заході була присутня викладачка Ужгородського коледжу культури і мистецтв, в минулому бібліотекар Виноградівської ЦРБ –  Марія Михайлівна Гомоляк.  Гостя не тільки потішилась виставою своїх учениць, а й розповіла гімназистам про переваги навчання в коледжі.