Шуба Антон Михайлович
Присвячується 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
Народився
25 липня 1933
року в селі
Сасово Виноградівського району
в багатодітній сім’ї. Навчався в Сасівській загальноосвітній
школі. Після закінчення школи працював трактористом
в колгоспш «Україна», потім доля
закинула його в одну із шахт Донецької області.
В 1959 році повернувся з Донеччини працював педагог-організатором у загальноосвітній
школі с.Пушкіне.У 1960 році
переведений в Теківську восьмирічну школу
вчителем фізкультури і
співів. Вступив в 1961 році в
Ужгородський державний університет на історичний факультет. З 1966
року по 1981 – працює заступником директора по навчально-виховній роботі
Теківської восьмирічної школи, з 1982
року- голова Теківської сільської ради. З
1987 року повертається працювати заступником директора
по навчально-виховній роботі Теківської восьмирічної школи, де і працював до виходу на
пенсію.
На даний
час є головою первинної організації ветеранів України с. Теково і с.Гудя.
Ювілейне двохсотріччя
Відзначає
цього річчя
Наша
Україна-ненька
Сина
славного Шевченка.
Народивсь в
селі Моринці
В
чотирнадцятому році
В
дев’ятнадцятім столітті
В
неспокійний час світі.
Поневолені
народи
Вперто
рвуться до свободи.
Рвуться
збройними шляхами
І словесними
думками.
Ріс тарас в
тяжкій неволі,
Панської
зазнав сваволі,
Із дитинства
сиротою
Залишився із
бідою
Важко сироті
в неволі:
Пас Тарас
ягнята в полі,
З пастушка
іде в прислуги
«Козачком»
до недолуги.
Ненависницька
натура
Енгельгардта-самодура
Принесла
Тарасу кривди
Й
підштовхнула до свободи.
Змалку
виявив бажання
До навчання
й малювання.
Крадькома
став малювати
Й перші
віршики складати.
Переїзд до
Петербурга
Здійснює й
Тарас-прислуга
Тут і стався
злам у долі-
Вихід
кріпака з неволі.
Здібного до
малювання
Направляють
на навчання,
Щоб з
художника-прислуги
Мати зиск з
його услуги.
Панський
намір не відбувся -
Лотерейний
викуп збувся.
Звільнений
іде з кріпацтва
В Академію
мистецтва.
У кріпацькій
ще неволі
Душу вилити
у слові
Потяг мав
непереборний,
Лиш на волі
став поборний.
В Академії
мистецтва
Поряд з
працею малярства
Душу виливає
в слово
Що лягло в
рядки віршово.
Думи про
тяжку неволю
Душу вразили
до болю.
Закликав до
непокори,
До сокири й
недовіри.
За прожитий
час в кріпацтві
Сам зазнав
життя у рабстві.
Тож народним
від природи,
Визнали його
народи.
Полюбив ти
Україну
Як син матір
любить рідну.
Як тебе нам
не любити –
Шлях до волі
зміг розкрити.
Геніального
поета
Знає вся
земна планета.
З «Кобзаря»
вірші вивчаєм
І пісні твої
співаєм
У піснях
живеш ти з нами
З
мелодійними словами.
Душі наші ти
чаруєш
І натхнення
нам даруєш.
В кожнім
домі ти віками
На
портреті,що руками
Вишивають
наші мами.
В серці вічно
будеш з нами.
Славнозвісного
Шевченка
Славить
Україна-ненька,
Що став
речником й пророком,
А «Кобзар» -
для всіх уроком..
Немає коментарів:
Дописати коментар